Методи педагогічної корекції для вирішення актуальних проблем виховання та соціалізації молодших школярів

Соціально-політичні та економічні зміни, що відбулися в Україні наприкінці ХХ століття, призвели до появи великої кількості знедолених, бездоглядних та безпритульних дітей, до зростання злочинності, у тому числі і дитячої. Сьогодні фахівці вважають, що корекційної допомоги потребують не лише діти з органічними пошкодженнями нервової системи, але й здорові, поведінка яких відхиляється від норми внаслідок неправильного попереднього виховання, дефіциту умов соціалізації. Особливої уваги потребують діти, які за різних обставин опинилися в складних життєвих умовах. Природно, що в таких випадках, корекційно-педагогічна діяльність спрямована на виправлення поведінки дитини й на зміни в її оточенні, з урахуванням її потреб, інтересів тощо.

В учнів молодших класів відхилення у поведінці виявляється в негативному ставленні до норм і правил класного життя. Домінуючі відхилення: відсутність ситуації успіху в навчальній і суспільній роботі, невміння виконувати вимоги педагога, слабкість внутрішньо-групових відносин; негативні вчинки носять ситуативний характер. Якщо не приділяти увагу даним проявам, у дитини можливе відчуження від основних інститутів соціалізації – сім'ї  і школи, виникає шкільна і соціальна дезадаптація.

Такі діти потребують допомоги, яку може надати учитель. Ця допомога надається через методи соціально-педагогічної корекції.

До методів соціально-педагогічної діяльності відносяться також такі групи методів:

1) метод  подолання  конфліктів:

а) прямі – розрізняють педагогічні (прохання, переконання, вимога), та адміністративні (попередження, наказ, звільнення, перевід, вигнання);

б) непрямі або опосередковані: авторитетного третього, виходу почуттів, метод емоційного заміщення, метод вимушеного вислуховування, метод розширення горизонту.

2) методи  лікувальної  педагогіки:

 метод переконання, перспективи, допомога у формуванні навиків саморегуляції і самодисципліни, метод зміцнення здоров’я засобами мистецтва (слова, хореографія, малювання, музикотерапія) організація рухових та розумових або інтелектуальних ігор – імаготерапія, виховання на позитивних прикладах – аретотерапія, використання природи в лікувально-виховних цілях.

3) методи  народної  педагогіки:

 виховання словом, ділом, релігією, природою, мистецтвом, традицією, грою та суспільною думкою.

4) метод  тренінгу

 (сприяє розвитку уваги, спостережливості, уміння розуміти внутрішній світ людини та впливати на нього): вправа-гра, тренінг екстремальних ситуацій, тренінг соціальних ситуацій, рефлексивний тренінг (зняття стереотипу поведінки людини), організаційний тренінг (спрямовується на формування навичок керівництва та підкорення).

5) методи  діагностики: спостереження (включене, систематичне, не систематичне, ситуативне), первинна бесіда (ознайомлююча), анкетування (відкрите і закрите), тестування, соціометрія, інтерв’ю, моніторинг, генерація настрою (сприяє розв’язанню проблеми, зміни психічного або емоційного стану), біографічний метод (дослідження життєвого шляху людини).

Мені найбільше імпонують методи народної педагогіки, зокрема народні ігри, мистецтво писанкарства, сімейні традиції, спостереження за навколишнім світом, народні приказки, загадки. Для повсякденного використання я склала Словник загадок, яким користуюсь на уроках.

Також я вважаю доцільними  такі прийоми:

Для знайомства:

«Нетрадиційне вітання»

Учасники ходять по кімнаті і за командою ведучого при зустрічі вітаються:

а) долонями; б) колінцями; в) носами; г) чолом; д) боком.

«Перетворення у тварин»

Уявіть себе жабкою. Порухайтесь, як жабка. А тепер ви стали лисичкою… А тапер – ведмедиком, зайчиком, кицею.

«Скульптурні групи»

Учасники сідають по колу на підлозі. Кожен почергово складає з усіх учасників скульптурну групу. Решта слугує пластичним матеріалом, слухняно виконує  вказівки і задуми скульптора.

Вправи з емоціями

«Перетворення»

Група повільно рухається. Один із учасників стоїть у центрі кола. Інші уявляють у що він перетворився: а) у чудовисько – група показує відразу; б) у супермена – група показує захоплення; в) у суворого директора школи; г) у найбагатшу людину в світі.

            Не секрет, що зараз серед дітей,   точно так же як і в суспільстві панує злість, агресія. Щоб це подолати я пропонуютаку гру.

 При роботі зі злістю

«Полювання Баби – Яги»

Один із учасників – Баба- Яга. Вона стоїть плечима до членів групи. За сигналом керівника: «День!» - Баба-Яга виходить на полювання, а учасники тікають від неї, вона показує мімікою і пантомімою злість.Якщо вона впіймає когось, ведучий каже:«Ніч!» Ніхто вже не тікає, а Баба-Яга «розправляється зі своєю жертвою»: розповідає, що вона їй зробить. Після цього полонений стає Бабою-Ягою.

Після цього, діти «випускаючи» негативні емоції, граючись стають більш урівноважені, спокійніші.

Робота  з образами

«скринька образ»

Учасники групи записують 1-2 образи, які їм не вдалося вибачити, і кладуть папірці із записами у скриньку. Потім приймають рішення, що робити зі змістом цієї скриньки ( спалити, порвати, викинути та ін.). Зі словами : « Я вибачаю тебе, мій кривднику, і більше не серджуся на тебе», - група виконує обрану дію.

Робота з конфліктними ситуаціями

«Бій півників»

Гру виконують у парах . партнери стають на одну ногу, другу тримають у руці. За командою ведучого починають штовхати один одного плечем. Той, хто не втримає рівноваги, програє, а переможець має можливість продовжити змагання з іншим переможцем.

«Сімейний портрет»

Ведучий пропонує уявити, що до учасників додому приходить фотограф, щоб зробити сімейний портрет ( бажано фотографом вибирати «проблемних « дітей, наприклад, «відкинутих»). Фотограф розподіляє сімейні ролі між членами групи, розсаджує їх так, як він вважає за потрібне, та розповідає, які взаємини між членами сім'ї, чим кожен з них займається.

                                                                                         Вчитель Гейківської зош ДРИЛЬ Н.М.